Традиція отримання і подальшої передачі Вифлиємського Вогню Миру розповсюджується по різних містах України. Найбільше до її ширення долучаються пластуни. Так і Вінницька станиця Пласту- НСОУ вже вдруге отримує ВВМ від партнерської організації Харцерів польських (Chorągiew Łódzka Związku harcerstwa polskiego).

Вперше це відбулося два роки тому, вдруге – цього року. Власне 15 грудня 2015 року вінницькі пластуни привезли Вифлиємський вогонь до Вінниці. Сама подія передачі усім харцерських відділам у Лодзькому воєводстві, а також і українській делегації, відбувалася у головній катедрі міста Лодзь після Служби Божої. Усе було овіяне молитвою, піднесеним настроєм і очікуванням надзвичайного. Величезна кількість харцерів зібралася у костелі, аби приєднатися до естафети поширення ВВМ. Цьогорічне гасло цієї святочної акції у Польщі звучить «Помічай людину!», в Україні – «Поширюючи надію, додаємо мир». У обох звучить велика надія на милосердя і любов до ближнього. В урбанізованому і надто холодному світі завжди є місце променю надії і віри у краще майбутнє, яке ми створені творити вже тепер. Кожен з нас має стати опорою для потребуючих. Питання миру сьогодні в Україні надалі залишається надзвичайно важливим, тому вінницькі пластуни надзвичайно раді поширювати тепло Вифлиємського вогню між усіма, хто у радісний різдвяний час очікує народження Ісуса Христа.

Висловлюємо надзвичайно велику подяку Бартеку Щепаняку, котрий запросив нас і максимально посприяв з польської сторони у вирішенні усіх формальностей, пов’язаних із доїздом і проживанням, котрий є постійним натхненником у співпраці вінницьких та лодзьких (і околичних) харцерів.

Отож з кожною подією коло друзів збільшується, мрії стають реальністю, зв’язки поглиблюються….

Мандрівка до Лодзі також складалася із «таборової» частини. З великою радістю взяли участь у святковому біваку у місті Ласк, недалеко від Лодзі. Усіх учасників було близько 250 осіб. Пластуни досить гарно позиціонували себе: харцери були приємно вражені виконанням Пластового гімну, силою і спритністю пластунок на заняттях з карате, бажанням пізнавати польську мову задля кращого порозуміння з учасниками табору та ін. Надзвичайно сильно зблизили усіх взаємно проведені ігри.

Спогади лише приємні і яскраві. Кожен день, кожна зустріч, кожна подія – це наче альбом із аркушами, на яких кожен написав власні враження, розфарбував емоції та прикріпив фотографії на згадку про передачу ВВМ, про Ласк, про Лодзь, про прогулянки по Варшаві, а найголовніше, про тих, хто створив атмосферу дружби незалежно від мови, віку, відстані.